Полліанна виявилася рухливою, балакучою і веселою дівчинкою. Навіть у найсумніших життєвих обставинах вона вміла знаходити щось радісне. Оселившись у бідній кімнатці на горищі, холодною зимою і задушливою влітку, Полліанна зраділа чудовому виду з вікна.
Головна центральна ідея повісті – це вміння грати “в радість”. Книга вчить радіти будь-якій дрібниці в житті, знаходити щось світле і радісне навіть у найжахливішій і безвихідній ситуації. Завжди знаходити привід для радості. Усі ми з дитинства знаємо багато різних ігор, але про гру в радість чули не всі.
Принцип Полліанни (англ. Pollyanna principle) – психологічний феномен, згідно з яким люди схильні погоджуватися насамперед із позитивними твердженнями, що стосуються їх самих. Це явище має багато спільного з ефектом Барнума, який також може називатися ефектом Форера.
Дівчинку Полліанна назвали на честь мами Анни та тітки Поллі. Юній героїні одинадцять років, вона росте доброю, чуйною і життєрадісною дівчинкою. Коли мама помирає, вона живе з татом.