Феназепам зменшує вплив вегетативних, емоційних, моторних (рухових) подразників, які можуть порушувати механізм засинання, та допомагає швидше заснути. Протисудомна дія виникає завдяки посиленню пресинаптичного гальмування.
Скільки триває ефект від Феназепаму?
Зміст:
При прийомі феназепама час на інші структури організму те саме, як і нервову систему — його ефекти виявляються від 6 до 18 годин (Це період напіввиведення).
У чому шкода від Феназепаму?
Небезпека безконтрольного прийому препарату полягає не тільки в тому, що він швидко викликає звикання та робить людину наркозалежною. При регулярному вживанні у підвищеному дозуванні цей транквілізатор створює серйозну загрозу для здоров'я та життя людини.
Як починає діяти феназепам?
Механізм дії феназепаму визначається стимуляцією бензодіазепінових рецепторів супрамолекулярного ГАМК-бензоїдіазепін-хлоріонофор рецептурного комплексу, що призводить до активації рецептора ГАМК, що викликає зниження збудливості підкіркових структур головного мозку, гальмування полісинаптичних спинальних рефлексів.
Що буває від Феназепаму?
З боку системи травлення: сухість у роті або слинотеча, печія, нудота, блювання, зниження апетиту, запори або діарея; порушення функції печінки, підвищення активності печінкових трансаміназ та ЛФ, жовтяниця.
Чи можна пити феназепам як снодійне?
Феназепам є високоактивним транквілізатором.За силою транквілізуючої та анксіолітичної (протитривожної) дії перевершує інші бензодіазепінові та абензодіазепінові транквілізатори; виявляє також виражене протисудомне, міорелаксантне (м'язово-розслаблююче) та снодійне дія.
Скільки пігулок феназепаму можна пити?
Середня добова доза – 1.5-5 мг, її поділяють на 2-3 прийоми, зазвичай по 0.5-1 мг вранці та вдень та до 2.5 мг на ніч. У неврологічній практиці при захворюваннях з м'язовим гіпертонусом призначають по 2-3 мг 1-2 рази на добу. Максимальна добова доза – 10 мг.
Які можуть бути побічні дії Феназепаму?
Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж. Місцеві реакції: флебіт або венозний тромбоз (почервоніння, припухлість або біль у місці введення). Інші: звикання, лікарська залежність; зниження артеріального тиску; рідко – порушення зору (диплопія), зниження маси тіла, тахікардія.