Рушник вишивається з обох країв. Один край – бік нареченої, інший – нареченого. На боці нареченого можна заздалегідь вишити загальні візерунки, а те, що має стосуватися сім'ї конкретного обранця, дошивають вже перед весіллям. За кількістю візерунків обидва краї – нареченого та нареченої – мають бути однаковими.
Вважалося, що починати роботу над рушником краще в четвер, тому що це особливий день – "верх" тижня. Вишиваючи не можна було сперечатися, сваритися та думати про погане, бо таким, за повір'ям, і буде подружнє життя.
Для вишивки використовують пари таких птахів, як сокіл, індик, павич, півень та курка. Не вишивають зозуль — вдовий символ, солов'їв — символ неодружених хлопців (щоб чоловік не зраджував).
Найголовніший рушник називається Вінчальний: на нього стають наречений і наречена у церкві та у РАГСі. Це найбільший і найкрасивіший рушник – своєрідна біла «хмара», яка підносить молодих до небес, щоб сам Господь Бог дав їм благословення на союз і охороняв їхнє сімейне життя.