Пришвін засуджує Настю і Митрашу за те, що кожен, доводячи свою правоту, не почув іншого. Настя мала рацію, йдучи протоптаною дорогою, де ходили багато хто, тому не потрапила в біду. Але вона захопилася пошуком ягід, її навіть охопила жадібність, і дівчинка пізно згадала брата.
Чому автор називає Настю "золота курочка", а Метрашу "Мужичок у мішечку".
У казці-були М. Пришвіна "Коміра сонця" Настя докоряла собі, що за збором журавлини забула про брата. Діти повернулися додому неушкодженими, та ще й із повним кошиком журавлини. Всю зібрану цілющу ягоду Настя віддала для ленінградських дітей евакуйованих із дитбудинку.