Поява перших металевих цвяхів датується бронзовим століттям, коли їх відливали або виковували. Згодом матеріалом для виробництва цвяхів став слугувати дріт – залізний або мідний. Так, Біблія повідомляє про закупівлю заліза для цвяхів царем Давидом.
Єрусалимський патріарх, Макарій, зустрів царицю з належною честю і разом із нею відшукував омріяне животворяще древо, перебуваючи в тиші та старанних молитвах і пощеннях. Перераховані вище історики повідомляють, що разом із Хрестом Господнім Оленою були знайдені цвяхи, за допомогою яких було розіп’ято Ісуса.
Цвяхи Хреста Спасителя (Святі Цвяхи) – чотири Цвяхи, використані римськими воїнами для розп’яття на Хресті Ісуса Христа. Цвяхи разом із Животворящим Хрестом були виявлені августою Оленою, матір’ю імператора Костянтина Великого, та єрусалимським єпископом Макарієм у 325 р.