Накази перебували у безпосередньому віданні царя та Боярської думи. Керівництво наказами було колегіальним. Особи, що стояли на чолі Наказу, отримали назву суддів (Від судових функцій більшості наказів).
Івана IV. Судебник 1550 року встановлює систему наказного управління, основний каркас якої зберігається остаточно XVII в.
У 1718 році Петро I скасував громіздку та заплутану систему наказного управління країною. Замість півсотні наказів, чиї функції частково збігалися і мали чітких кордонів, було засновано 11 колегій.
Наказ – в адміністративному праві вид акта управління, вольове владне офіційне розпорядження керівника, командира або начальника, віддане в межах його посадових повноважень та обов'язкове для виконання підлеглими.