Найгарячі зірки — зірки класу W. Температура їх поверхні досягає 100000 К. Їх колір – блакитний.
Близько 4,5 мільярда років тому хвилі енергії, що проходять через простір, стискали хмари таких частинок, і гравітація змушувала їх з'єднуватися, а потім починати обертатися. Обертання надавало хмарі форму диска. З матеріалу, що зібрався в центрі, утворилася протозірка, що стала в результаті Сонцем.
5780 кельвін е. За спектральною класифікацією Сонце відноситься до типу G2V (жовтий карлик). Середня щільність Сонця становить 1,4 г/см³ (в 1,4 рази більше, ніж у води). Ефективна температура поверхні Сонця – 5780 кельвін.