У християнстві зневіра – один з восьми головних гріхів, згодом у римо-католицькій традиції один із семи смертних гріхів.
Смуток є невіра в Господа Найкраще про цю ваду говорять самі творці християнської етики. Шановний і в західній і в східній церкві святий і філософ Іван Лествичник пише про смутку так: «Смуток є розслаблення душі, знемога розуму… обдурювач Бога, ніби Він немилосердний і нелюдяний» (Лествиця 13:2)».
Смуток – смертний гріх! Воно проявляється у двох видах – іноді як нестерпна нудьга, туга, інколи ж як лінь і байдужість до духовних занять. В останньому випадку людина може зовні зовсім і не мати похмурого вигляду, навпаки, може веселитися, жартувати і ставитись до всього з якоюсь жвавістю.
Наприклад, часто засмучення буває від марнославства. Марнославство – це кров'яне почуття. Якщо я його в собі вигодовую, потураю йому, то неминуче клопоту засмучення. Також засмучення може бути від неправильного погляду на скорботи як на щось постійне та неминуча.