Найшкідливіші з них – хлорвмісні полімери (полівінілхлориди, або ПВХ). Під час згоряння таких полімерів утворюється велика кількість високотоксичних і стабільних у природі поліхлорованих дибензо-пара-діоксинів, дибензофуранів і біфенілів.
У більшості випадків природні полімери – це органічні сполуки, але існують і природні неорганічні полімери. Синтетичні полімери отримують штучним шляхом із низькомолекулярних сполук за допомогою реакцій полімеризації або поліконденсації.
Термореактивні полімери під час нагрівання піддаються необоротному хімічному руйнуванню без плавлення. Молекули термореактивних полімерів мають нелінійну структуру, отриману шляхом зшивання (наприклад, вулканізація) ланцюгових полімерних молекул.