Класична (найзагальніша) схема сонати така: перша частина зазвичай швидка, написана у формі сонатного алегро, тобто з певним типом розвитку музичного матеріалу та співвідношення тем; друга, навпаки, витримана у повільному темпі; їй на зміну приходить заключна частина (кінець), якій властивий швидкий темп.
Сонатна форма – музична форма, що складається з трьох основних розділів, де в першому розділі (експозиція) протиставляються головна та побічна партії, у другому (розробці) ці теми розвиваються, у третьому (репризу) повторюється експозиція.
У основі одночастинної композиції сонати лежить монотематичний принцип: тематизм виростає з єдиного інтонаційного комплексу, закладеного у початковому мотиві-імпульсі (мі – фа – ля – сіль діез).
Соната (від латинського та італійського "sonare", "звучати") – музичний твір для одного чи кількох інструментівзазвичай у 3-х або 4-х частинах (бувають сонати та одночасткові (Ф. Лист "По прочитанні Данте") та п'ятичасткові (І. Брамс соната ор. 5).