Грецьке письмо лягло в основу латинської абетки, а в IX столітті було створено слов’янське письмо шляхом використання букв грецького алфавіту. Велику справу створення слов’янської абетки здійснили брати Костянтин (під час хрещення прийняв ім’я Кирило) і Мефодій. Головна заслуга в цій справі належить Кирилу.
На прохання князя Ростислава Костянтин і Мефодій створили слов’янську абетку 963 року. Писемність була необхідна для зміцнення церкви державності Моравії. Кирило та його учні склали дві абетки: глаголицю та кирилицю. Більшість дослідників схиляється до того, що алфавіт глаголиці був створений раніше.
Слов’янська писемність була створена в 9 столітті, 863 року. Створена Кирилом і Мефодієм абетка отримала назву “кирилиця” на честь Кирила. Не кожен знає, що 24 травня – особливий день.
Появу писемності на Русі пов’язують із Кирилом і Мефодієм, творцями кирилиці. Саме Кирило створив глаголицю, перший слов’янський алфавіт, хоча другий, кирилиця, її витіснив. Утім, широке поширення писемності та грамотності в Стародавній Русі почалося після хрещення Русі 988 року князем Володимиром.