У книзі Володимир Іванович Шарапов, як і його зразок, – колишній фронтовик, володар державних нагород. Під час війни він командував ротою розвідки і перетинав кордон 42 рази, щоразу повертаючись із «мовою» чи необхідними відомостями. При цьому літературному герою лише 22 роки (у фільмі 25).
На грудях Жеглова був один із найраніших і найшанованіших орденів Радянської країни — орден Червоної Зірки. Ця нагорода була заснована ухвалою Президії ЦВК СРСР від 6 квітня 1930 року.
Вайнери чекати не хотіли, і тоді Володимир Висоцький познайомив їх зі своїм другом, режисером Одеської кіностудії Станіславом Говорухіним. Говорухін не сумнівався: грати Жеглова у його фільмі повинен Висоцький. Для цього у кіносценарії довелося змінити образ головного героя.