Після вибуху наднових залишаються нейтронні зірки двох типів – пульсари і магнітари. Перші майже в 10 разів важчі за Сонце, другі – в 40 разів. Пульсари обертаються навколо своєї осі з великою швидкістю, через що створюється енергетичне поле, а полюси викидають радіаційні імпульси.
Іноді стиснення не зупиняється. І тоді єдине, що залишається на місці спалаху наднової зірки, що еволюціонувала, – чорна діра. Астрономічний об’єкт стискається до розміру, меншого за свій гравітаційний радіус, – після цього жодна частинка не може перетнути бар’єр, що утворився.
Наднова зірка або спалах наднової – явище, під час якого зірка різко збільшує свою яскравість на 4-8 порядків (на 10-20 зоряних величин) із подальшим порівняно повільним загасанням спалаху.