Tartarie, англ. Tartary, нім. Tartarei) – географічний термін, який використовували в західноєвропейській літературі та картографії щодо великих областей від Каспію до Тихого океану і до кордонів Китаю та Індії.
Що відомо про Тартарію?
Хто жив у Великій Тартарії?
Зміст:
На її території проживали астраханські, дагестанські, черкеські, калмицькі, узбецькі, тибетські тартари. Із цього можна зробити висновок, що землі Великої Тартарії населяли різні народи, об’єднані єдиною державою. Примітно, що в наступному виданні енциклопедії згадок про цю країну вже не було.
Яка релігія була в Тартарії?
Релігія Великої Тартарії дотримувалася православної традиції, її віра завжди належала до Ведичного світогляду. Всі країни західної Європи були провінціями ведичної слов’яно-арійської імперії Тартарії !
Чому Росія називалася тартарією?
– Дійсно, на середньовічних картах територія Росії була підписана як Тартарія . Таку назву слід було розуміти як Татарія. Це було пов’язано з татарським пануванням над російською державою. У 16-17 століття Московське князівство вважалося залежним від татар.
Куди поділася Велика Тартарія?
Міфотворці запевняють, що Тартарія існувала як величезна країна в Азії та охоплювала території Сибіру, Далекого Сходу, Середньої Азії, нинішньої Монголії та Китаю, частини Індії, Північної Америки, Каліфорнії та Аляски й інших країн.
Які країни входили до складу тартарії?
На іншій карті Деліля (1706 р.) західна Тартарія розташована в Гобі, у китайській Тартарії, на північ-схід від якої розташована східна Тартарія. Незалежна Тартарія об’єднувала царства Великого Тибету і Балха (але не Кабул); її кордон із західною Тартарією не позначено. Сибірське ханство входило до московської Тартарії .
Чому Тартарія?
Поняття “Тартарія” як специфічне географічне позначення, імовірно, було сконструйовано між 1238 і 1242 роками. Приблизно в 1241-1242 роках, у зв’язку з монгольською навалою на Європу, відбулося включення в топонім “Татарія” назви пекла (Тартар).
Звідки пішла Русь?
Стародавня Русь утворилася на торговому шляху “з варяг у греки” на землях східнослов’янських племен – ільменських словен, кривичів, полян, охопивши потім древлян, дреговичів, полочан, радимичів, сіверян.