Сюїта (від фр. suite – "ряд", "послідовність", "чергування") – один з основних різновидів циклічної форми в інструментальній музиці; складається з кількох великих частин, у старовинному жанрі сюїти зазвичай контрастують між собою.
Багато століть тому з'явилися твори, які з кількох частин-танців, але призначені для слухання. Ці твори стали називати сюїтами – від французького слова suite – послідовність. Спочатку в сюїту увійшли чотири різнохарактерні танці: алеманда, куранта, сарабанда та жига.
Музичний твір із кількох різнохарактерних п'єс, об'єднаних єдністю задуму; первонач. твір, що з окремих самостійних елементів, зазвичай танцювального характеру.
У основі сюїти лежить принцип широко розуміється музичної картинності, що передбачає взаємопроникнення динаміки і статики і спокійне, несуперечливе розгортання низки аналогічних складових ланок, причому низки принципово незамкнутого і варіативного, вільно допускає включення додаткових елементів.