Ламарк трактував градацію як “закон природи” розуміючи під природою сукупність осн. законів буття і розвитку, створених Творцем.
Еволюційна теорія Ламарка – вчення, згідно з яким усі живі організми прагнуть до прогресу, розвиваючись від простого до складного. Таким чином, організми доцільно змінюються, пристосовуючись до умов навколишнього середовища.
У живому світі постійно відбувається плавна еволюція. Виходячи з цього, Ламарк дійшов висновку, що видів у природі насправді не існує, є тільки окремі особини. Ламарк послідовно застосував у своїй теорії знаменитий принцип Лейбніца: “Природа не робить стрибків”.
Жан-Батист Ламарк виходив із передумов, які пізніші дослідники визнали помилковими: створення Богом матерії, мимовільне зародження життя, заперечення вимирання видів, а також наявності нервової системи і статевого розмноження у нижчих тварин…