Друг батька, письменник Лев Кассиль, запропонував пожити у нього на дачі в Переділкіно. І ось там, 28 липня 1941 року, і був написаний вірш «Жди меня». Воно присвячене – і в цьому немає жодних сумнівів – актрисі Валентина Василівна Сєрова.
Кому присвячується вірш Симонова "Жди меня"?
Зміст:
- 1 Кому присвячується вірш Симонова "Жди меня"?
- 2 Кому присвячено вірш до Симонова ти пам'ятаєш Альоша дороги Смоленщини?
- 3 У якому році написано "Жди меня" і я повернуся?
- 4 У чому сенс вірша "Жди меня"?
- 5 У якому фільмі звучав вірш "Жди меня"?
- 6 Хто автор "Жди меня" і я повернуся?
- 7 Яке враження послужило основою для твору Ти пам'ятаєш Альоша дороги Смоленщини К М Симонова?
«Чекай мене» — вірш Костянтина Симонова. Написано у липні – серпні 1941 року. Присвячено актрисі Валентині Сєровій.
Кому присвячено вірш до Симонова ти пам'ятаєш Альоша дороги Смоленщини?
Костянтин Симонов. Вірш «Ти пам'ятаєш, Альоша, дороги Смоленщини…» я присвятив своєму старшому товаришу з багатьох фронтових поїздок, головним чином у 1941 та 1942 роках, поету Олексію Олександровичу Суркову.
У якому році написано "Жди меня" і я повернуся?
14 січня 1942 80 років тому, 14 січня 1942 року, у газеті «Правда» вперше було опубліковано вірш «Чекай мене і я повернуся…». Нині його називають символом Великої Вітчизняної війни. 26-річний фронтовий кореспондент Костянтин Симонов написав ці рядки про один із найтривожніших місяців — липень 1941 року. року.
У чому сенс вірша "Жди меня"?
Історія створення – воно написано на самому початку війни, 1941 року. Спочатку Симонов вважав його надто особистим, але в 1942 році все ж таки опублікував вірш у “Правді”. Тема вірші – Кохання жінки, що допомагає витримати всі випробування війни. Композиція – тричасткова, складається із трьох строф.
У якому фільмі звучав вірш "Жди меня"?
Хлопець із нашого міста (1942)
Хто автор "Жди меня" і я повернуся?
Костянтин СимоновЖди меня / Автор
Яке враження послужило основою для твору Ти пам'ятаєш Альоша дороги Смоленщини К М Симонова?
Вірш “Ти пам'ятаєш, Альоша, дороги Смоленщини" Костянтин Симонов написав у 1941 році. Тоді він знаходився під враженням від відступу радянської армії. Як і його друг Олексій Сурков, у воєнні роки він був кореспондентом, а отже відступав разом з армією.