У госпіталі Соколов дізнався, що в його будинок влучила бомба, дружина й обидві доньки загинули, а син пішов добровольцем на фронт. Незабаром Соколов отримав листа від сина: той закінчив артилерійське училище і зараз воював. Соколов зрадів, але зустрітися з сином йому не довелося: 9 травня 1945 року в Берліні хлопця вбив снайпер.
Аналіз Наум Лейдерман вважає, що головні риси Андрія Соколова – його батьківство і солдатство. Андрій Соколов – трагічний персонаж, який зумів зберегти силу духу, незважаючи на важке поранення, полон, втечу, загибель сім’ї, і, нарешті, загибель сина 9 травня 1945 року.
Соколов дізнається, що дружина й обидві дочки загинули під час бомбардування. Із близьких у нього залишився тільки син, але і він гине в останній день війни – 9 травня. Витримав Андрій Соколов і ці жорстокі випробування, жодної сльозинки не зронив, видно, “на серці засохли.
Так Андрій залишився зовсім один. Після перемоги Андрій поїхав до друга в Урюпинськ. Тут він побачив бездомного хлопчика Ванюшку. Батьки дитини загинули під час війни.