Справжнє відкриття динозаврів відбулося 1824 року, коли викладач геології в Оксфорді Вільям Бакленд доповів у зборах Королівського геологічного товариства про знахідку (1815 року) в юрських сланцях Стоунзфілда, графство Оксфордшир, кількох кісток і фрагмента нижньої щелепи “допотопної” тварини.
Динозаври виникли в тріасовому періоді, між 243 млн і 233,23 млн років тому, і стали домінантними наземними хребетними після тріасово-юрського вимирання 201 млн років тому; їхнє домінування тривало впродовж решти мезозойської ери, впродовж юрського та крейдяного періодів.
Річард Оуен Назву “динозаври” (від грец. “жахливі ящери”) придумав геолог Річард Оуен 1842 року. Аж до 70-х років XX століття вчені припускали, що динозаври внаслідок своєї холоднокровності були млявими і повільними тваринами.
Найбільш ранні динозаври жили в районі надконтиненту Пангея, що відповідає території сучасної Південної Америки. До недавнього часу, найвідомішими з цих істот були: відносно великий герреразавр (близько 200 кг) і середнього розміру ставрикозавр (близько 35 кг), які жили близько 230 мільйонів років тому.