Сотник Сотник – обер-офіцерський чин у козацьких військах, відповідний поручику в регулярній армії. Сотник носив погони такого ж оформлення, але з трьома зірочками, відповідаючи за своїм становищем сучасному старшому лейтенанту. Командував півсотнею.
“Перші російські козаки були татарські козаки, які охрестилися і зросійщилися, оскільки до кінця XV ст. всі козаки, які мешкали як у степах, так і в слов’янських землях, могли бути тільки татари. Вирішальне значення для утворення руського козацтва мав вплив татарських козаків на прикордоння руських земель.
Термін “козак” відомий здавна. Ще в X столітті грецькі історики називали частину хазарів казахами і касахами, а в арабських та інших джерелах – козаками. У російському літописі зустрічаються такі назви, як касаги, касоги.
Козачі чини). У XIX столітті осавул командував козачою сотнею (ротою або ескадроном) і тому зіставлявся з чином ротмістра або капітана.