Словом, Георгу було вже зовсім не до порятунку родичів — йому треба було врятувати себе та свою родину. «Георг дозволив дому Романових канути в історію і підставив свого кузена Миколу II під кулі лише заради того, щоб вижив будинок Віндзорів», – каже історик Пірс Брендон.
9(22) березня Микола прибуває до Царського Села, де фактично укладається під домашній арешт разом із сім'єю. Імператрицю, яку підозрювали у шпигунстві на користь Німеччини, незадовго до цього заарештовує особисто командувач військ Петроградського військового округу генерал Лавр Корнілов.
За даними Генеральної прокуратури РФ, офіційне рішення про розстріл Миколи II було прийнято 16 липня 1918 Президією Уральської обласної Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів.
| Микола ІІ | |
|---|---|
| Попередник | Олександр III |
| Наступник | Михайло II (де-юре) Георгій Львів (як міністр-голова Тимчасового уряду) |
| Спадкоємець | Георгій Олександрович (1894-1899) Михайло Олександрович (1899-1904) Олексій Миколайович (1904-1917) |
| Цар Польська |