Пам’ять людини, всупереч побутовому уявленню, не є чимось єдиним і зберігається не в якомусь одному місці. Точніше, в одному – мозку, але при цьому різні види пам’яті не тільки пов’язані з різними його регіонами, а й сама пам’ять може немов би “подорожувати” по мозку.
У запам’ятовуванні пережитого нами досвіду беруть активну участь дві області мозку. Гіпокамп – це сховище короткочасної пам’яті, а кора головного мозку служить для довгострокового зберігання.
Головний мозок – це надскладна система, яка обробляє сенсорну інформацію, керує рухами та роботою органів людського тіла, відповідає за позитивні й негативні емоції, а також за вищі психічні функції, як-от мислення, пам’ять і мовлення.
Американські вчені спробували порівняти людський мозок із жорстким диском комп’ютера та підрахували, що людська пам’ять здатна містити в собі близько 1 мільйона гігабайт (або 1 петабайт) (наприклад, пошукова система Google опрацьовує щоденно близько 24 петабайт даних).