Головним звинуваченням на адресу Ганни Андріївни було те, що вона не писала про революцію та соціалізм. У 1946 Ахматову називали «типовою представницею чужою для нашого народу порожньої безідейної поезії. Її вірші неможливо знайти терпимі у радянській літературі». Перебуваючи в опалі, вона була позбавлена продуктових карток.
Зощенка зображує радянські порядки та радянських людей у потворно карикатурній формі, наклепницько представляючи радянських людей примітивними, малокультурними, дурними, з обивательськими смаками та звичаями. Злісно хуліганське зображення Зощенка нашої дійсності супроводжується антирадянськими випадами.
Ганна Ахматова відрізнялася разючою тверезістю розуму, але страждала агорафобією – острахом відкритого простору – і не завжди могла без сторонньої допомоги перейти через вулицю.
Ахматова, Ганна Андріївна
| Ганна Андріївна Ахматова | |
|---|---|
| Роки творчості | 1912—1965 |
| Напрям | акмеїзм (рання творчість) модернізм |
| Жанр | поезія |
| Мова творів | російська |